Місце
Чорна вежа
Дзвіниця й сторожова вежа 1549–1577 років, понад 72 метри заввишки — 225 сходинок ведуть до оглядової галереї на 46 метрах. Свою назву вона отримала лише близько 1890 року, коли камінь почорнів більше від промислової кіптяви, ніж від вогню, як твердить традиція.
Звідки насправді назва (і звідки ні)
Традиція пов’язує назву вежі з великою пожежею Чеських Будейовіце 1641 року (див. розділ Велика пожежа вище). Реальність менш драматична й цікавіша: позначення «Чорна вежа» з’являється лише близько 1890 року, коли в XIX столітті опала остання пофарбована штукатурка й камінь почорнів — найімовірніше від забруднення повітря зі зростанням промисловості й спалювання вугілля. Тобто понад 200 років після пожежі вежа отримала назву не від полум’я, а від диму з димарів.
Вартовий вежі й пожежна варта
У вежі жив вартовий, зобов’язаний стежити за містом і околицями. Поки вежа не мала телефонного зв’язку з пожежною станцією, він мав повідомляти про підозрілий вогонь чи дим ударом у дзвін, удень вивішуючи червоний прапор, а вночі — червоний ліхтар. За століття служби вартові помітили й повідомили десятки пожеж у місті й навколо нього.
Дзвони
Усередині вежі висять шість дзвонів. Найбільший, Bummerin (3,5 тонни, діаметр 182 см), з 1723 року, відлитий Сильвієм Кройцем, і мав захищати місто від блискавки, повені й війни — назву взяв від глибокого, гучного тону (також прізвисько Pumerin). У його попередника є історія, варта розповіді: дзвін 1507 року будейовіцького ливарника Мікулаша спочатку належав місту Рудольфов. У суперечці між рудольфовськими гірниками й Будейовіце розлючені гірники закопали його в землю на роки — доки свиня не викопала його на «Свинячій луці» біля Лішова. Свинопас викопав його й віддав своєму місту, але він був надто важкий для вежі Лішова, тож радники зрештою продали його назад Будейовіце. Наймолодший дзвін, Budvar (1,1 тонни), з 1995 року — назва саме така, якої б ви очікували від будейовіцького дзвону. Інші — Marta, Octava, Maria і Срібний дзвін 1630 року.
Факти про будівлю
Збудована в 1549–1577 роках як дзвіниця, сторожова й оглядова вежа біля церкви (сьогоднішнього собору) св. Миколая. Нижні поверхи мають готичні елементи, але ціле — ренесанс. Висота 72,29 м, оглядовий майданчик на 46 м, 225 сходинок угору — та сама кількість, що й у вежі ратуші на площі.
На місці
Вежа 72,29 метра заввишки, а оглядова галерея на 46 метрах. Дорогою вгору ви минаєте дзвіничний поверх — там шість дзвонів, кожен підписаний. З галереї видно площу згори, усе старе місто, а в ясну погоду Водонапірну вежу на правому березі Влтави й Глубоку на півночі.
Запитання
(Jen to, co není výš.)
- Souvisí jméno Černé věže s požárem roku 1641? Nesouvisí. Označení se začalo objevovat až kolem roku 1890, kdy opadaly zbytky malované omítky a kámen zčernal znečištěním z uhlí a průmyslu — přes dvě stě let po požáru.
- K čemu věž původně sloužila? Byla to zvonice katedrály a zároveň strážní a hlásná věž. Bydlel v ní věžný, který ohlašoval požáry údery do zvonu, ve dne červeným praporem a v noci červenou lucernou.
Джерела
- https://cs.wikipedia.org/wiki/%C4%8Cern%C3%A1_v%C4%9B%C5%BE_(%C4%8Cesk%C3%A9_Bud%C4%9Bjovice)
- https://itras.cz/cerna-vez-ceske-budejovice/
- https://www.kudyznudy.cz/aktivity/dominantni-cerna-vez-v-ceskych-budejovicich
- http://www.encyklopedie.c-budejovice.cz/clanek/cerna-vez
- https://cs.wikipedia.org/wiki/Bumerin
- https://fajnvylety.cz/bumerin-budvar-ci-oktava-znate-zvony-ktere-strezi-cerna-vez
- https://www.turistika.cz/mista/barokni-radnice-mesta-ceske-budejovice/detail