Легенда · Чеські Будейовіце
Ondřej Kodelík, міський писар
1614 року через чуму в Празі земський сейм зібрався в Чеських Будейовіце, і місто вітало короля Матіаша з Анною Тирольською. Латинську вітальну промову виголосив міський писар Kodelík. Легенда додала до тієї історичної події оповідь про підкидька, що не знав, хто його батьки.
Легенда каже, що будейовицький міський писар Ondřej Kodelík не знав свого справжнього походження. Хлопчиком його прийняв Kryštof Radler і виховав у Будейовіце. Ondřej виріс чоловіком, якому місто довіряло, і закохався в Ludmilu, доньку радника Mikuláše Šance.
Ludmila відповідала взаємністю, і спершу Šanc принципово не противився їхньому шлюбові.
Напередодні Нового року 1613 у Šance зібралася компанія. Там сидів і Kryštof Radler, прийомний батько Ondřeje. Вино розв’язало йому язик, і Radler відкрив те, чого раніше вголос не казав: Ondřej не його кров, а підкидьок. Знайшов його хлопчиком, що не знав свого справжнього походження. З того, що тоді було відомо, батьки його нібито були лютеранами. З хлопчиком знайшли й пам’ятну монету.
Після тих слів Šanc затявся. Не віддасть доньку чоловікові такого походження, заявив, і скріпив це присягою.
Ludmila страждала від батькового рішення, але Šanc свого слова не брав назад.
Наприкінці січня 1614 до Чеських Будейовіце прибув король Матіаш із дружиною Анною Тирольською. Через небезпеку чуми в Празі сюди скликали земський сейм, і місто прийняло королівську пару з урочистістю. Ondřej Kodelík з’явився на вітанні як міський писар.
Королівський візит, однак, нічого не змінив у Šancовій присязі.
Місто мало надати володареві позику тридцяти тисяч мейсенських грошів. Рада довірила Ondřejovi й доручила допомогти зібрати суму серед міщан. Ondřej упорався, і потрібну суму зібрали за короткий час.
Коли він прийшов із міською радою до королівського двору, зустрів капуцина Cherubína, сповідника королеви Анни. Cherubín довідався, що Ondřej не знає свого походження, і помітив пам’ятну монету, яку той носив.
Попросив показати її.
Тієї миті монета ворухнула спогад. Він не сказав усього відразу. Пішов до короля, і невдовзі Ondřeje з міською радою викликали на авдієнцію.
Місто передало Матіашу обіцяну позику, і на авдієнції сказали, що Ondřej чимало спричинився до швидкого збирання грошей. Потім прийшла справа, що означала для нього більше за королівську похвалу.
Капуцин Cherubín пояснив присутнім, що знає про монету. Матір’ю Ondřeje була сестра Arnolda Lamberta. Батьки загинули в смутні часи й не були лютеранами. Осиротілого хлопчика прийняла жінка лютеранської віри, і саме вона дала йому пам’ятну монету. Лише пізніше Kryštof Radler прийняв Ondřeje.
Та монета, колись ключ до неясного походження, була даром жінки, що врятувала йому життя.
Так виявилося, що походження Ondřeje інше, ніж припускав Šanc. Перешкода, на якій стояла його присяга, відпала.
Šanc визнав свою помилку й дав згоду на шлюб.
Невдовзі Ondřej Kodelík і Ludmila Šancová повінчалися.
Як було насправді
Земський сейм зібрався в Чеських Будейовіце 1614 року через чуму в Празі; місто позичило королю Матіашу 30 000 мейсенських грошів і дістало в заставу верхову збрую та розарій.
Матіаш Габсбург і Анна Тирольська справді перебували в Чеських Будейовіце. Земський сейм перенесли до Будейовіце 1614 року через небезпеку чуми в Празі, і його засідання тут почалися 29 січня 1614.
Місто надало королю позику 30 000 мейсенських грошів. У заставу дістало верхову збрую та розарій. Позику пізніше погасили; застава лишилася місту, і її рештки сьогодні зберігаються в Південночеському музеї. Королівський різьблений трон ще в XIX столітті використовували як театральний реквізит і пізніше зник.
Капуцин Cherubín справді був сповідником Анни Тирольської, і його діяльність пов’язана із заснуванням будейовицького капуцинського монастиря.
Оповідь про невідоме походження Ondřeje, пам’ятну монету, Ludmilu й упізнання належить до легендарного шару оповіді.
Земський сейм перенесли до Чеських Будейовіце 1614 року через чуму в Празі, і його засідання тут почалися 29 січня 1614. Королівська пара перебувала в місті до 28 лютого 1614, потім виїхала через Krumlov до Лінца. Матіаш дістав позику 30 000 мейсенських грошів від міста перед від’їздом.
Капуцин Cherubín, сповідник Анни Тирольської, під час того перебування влаштував заснування будейовицького капуцинського монастиря; угоду з містом уклали 9 липня 1614.
Міського писаря на ім’я Kodelik пов’язують із вітанням королівської пари 29 січня 1614 у краєзнавчій літературі, і нібито він виголосив латинську урочисту промову. Окремої сучасної біографічної статті про нього відшукати не вдалося. Його особиста історія, походження підкидька, пам’ятна монета й Ludmila тому лишаються частиною легенди.
Куди за легендою
Площа Přemysla Otakara II і ратуша, де засідав сейм. Рештки королівської застави зберігаються в Південночеському музеї.
Звідки ми це знаємо
- Encyklopedie Českých Budějovic, hesla zemské sněmy, kapucíni
- RICHTER, E. K. Ein Landtag in Budweis im Jahre 1614. Anzeiger aus dem südlichen Böhmen, 1853